Особове ім’я – це юридично зафіксоване слово, за допомогою якого (разом
із формою по-батькові та прізвищем) здійснюється індивідуалізація, чи,
як кажуть фахівці, легалізація особи. За існуючими в нашій країні
законнами, батьки зобов’язані зареєструвати дитину протягом трьох
місяців після її народження. Зафіксована в актовій книзі і в свідоцтві
про народження тричленна формула має бути точно відтворена в наступних
трьох документах особи.
Прізвиська виникають в невеликих замкнених колективах, де люди постійно спілкуються; там прізвисько виразно вмотивоване, воно підказане певною ситуацією й нагадує цю ситуацію постійно. Крім ситуації, це може бути зовнішність, риси характеру, поведінка, звички, мова: хтось замість "пюре" сказав "тюре"; хтось хвалився знанням німецької мови, а сказав не "der Knabe", а "диркнаб"; колега-філолог Юрій Семенович – Ю. С. – стає "юсом великим або малим" залежно від зовнішності (були колись такі літери в слов'янському алфавіті). Найдовше тримаються прізвиська, в яких переплітається кілька мотивів (і прізвище, і зовнішній вигляд, і характер). Наприклад: "Рахманінов чув, що в колі Чайковського, охочого до прізвиськ, Руперта називали "Баран у хмарах". Цим прізвиськом він був зобов'язаний своїй голові у срібних, підкручених кучериках і здатності миттю заноситися в захмарні висоти власного вимислу, плавати там з дивовижною елегантністю" (Ю. Нагибін). Це прізвисько єдине й неповторне, бо в ньому поєднані індивідуальні риси і зовнішності, і характеру саме цієї людини
Визначення навчальних цілей заняття є одним з головних питань, від
вирішення якого залежить методична організація заняття, вибір його форм,
методів, засобів навчання та контролю. В цьому сенсі навчальні цілі є
системоутворюючим фактором, бо, відображуючи кінцеві необхідні
результати досягнень студентів, чітко детермінують принципи побудови
системи навчання по всіх основних її параметрах.