В основу розробки критеріїв і норм оцінювання навчальних досягнень молодших школярів з мови навчання (української та мов національних меншин) покладено компетентнісний підхід до побудови шкільного мовного курсу, який передбачає розвиток в учнів умінь ефективно користуватися мовою з метою розв’язання комунікативних завдань. Для цього важливо забезпечити таке співвідношення мовної теорії і мовної практики, за якого пріоритетним є розвиток умінь мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Вивчення мовної теорії, формування знань про мову підпорядковуються завданням розвитку мовлення.
Відповідно до програмових вимог у 1 класі на роботу з дитячою книжкою щотижня відводиться від 20 до 35 хвилин (залежно від рівня підготовленості першокласників ), а в 2-4 класах один раз на два тижні проводиться самостійний урок позакласного читання ( всього 17 годин на рік ).
Уроки письма в період навчання грамоти надзвичайно складні за своєю структурою та навчальним навантаженням. Враховуючи вимоги програми, згідно з якою першокласники пишуть протягом уроку не більше 7 хв., вчитель добирає матеріал із розвитку мовленнєвої діяльності: слухання - розуміння (аудіювання), говоріння, формує уявлення про читання, забезпечує підготовчі вправи для письма (малювання, штрихування, обведення, друкування), логіко-мовленнєву діяльність школярів.
Вступ 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ НАД ПЕРЕКАЗОМ 5 1.1. Розкриття стану проблеми в психолого-педагогічній і методологічній літературі 5 1.2. Аналіз стану проблеми в практиці навчання сучасної школи 16 РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ НАД ПЕРЕКАЗОМ 23 2.1. Види переказів і методика їх проведення 23 2.2. Організація та прийоми навчання усним і письмовим переказам 32 Висновки 40 Перелік літератури 42 Приложение 1 45 Конспект уроку читання №1 (4(3) клас) 45 Приложение 2 51 Конспект уроку читання № 2 51 Приложение 3 56 Конспект уроку читання №3 4(3) клас 56
У букварний період навчання дітей грамоти уроки читання проводяться за підручником „Буквар”, в якому букви розташовані на сторінках з урахуванням частотності їх в українському усному мовленні, а на уроках письма цей принцип інколи порушується, оскільки дітям іноді треба писати складні за своєю будовою букви раніше, ніж прості. Отже, навчання письма відбувається паралельно з навчанням читати, бо учні, вивчивши той чи інший звук і друковану літеру, на наступному уроці того ж дня вчаться писати прописну.