|
Групові
позакласні заняття з математики проводяться після уроків, але не по змісту, не
по формі вони не схожі на заняття, які організовуються для відсталих учнів.
Ми виходимо з
того, що головною метою групових занять на позаурочному часі являється посиленням інтересу дітей до
математики. Молодші ж учні знаходяться в такому віці, коли їхні інтереси до
того чи іншого навчального предмету не визначились, коли інтереси тільки
формуються. Тому до позакласних занять з математики, так наприклад, як до
позакласного читання, корисно привертати всіх учнів класу. Роботу цю необхідно
розпочинати з 1 класу. Таким чином,
групові позакласні заняття являє собою заняття, проведені вчителем після
уроків з усіма учнями свого класу. Кожне з цих занять планується вчителем в
відповідності до вимог збільшення інтересу дітей до математики з врахуванням знань, вмінь і навиків у дітей. Послідовне
ускладнення занять проводиться виходячи з накопичених в учнів знань з математики
і вмінь виконувати вправи з цікавої математики
(ребуси, шаради, задачі – жарти, загадки і т. д.).
В
1 класі
позаурочні групові заняття з математики
проводяться епізодично. В 2 і 3 класах ці заняття проводяться
систематично, але не частіше 1-2 разів в місяць, так як до них потребується велика підготовка.
Тривалість
групових позакласних занять з математики повинна бути з 1 класі – 20- 25
хвилин, в 2 – 25-35 хвилин, в 3 – 35-40 хвилин.
Позакласні
заняття з математики можуть бути тематичними,
але частіше всього проводяться комбіновані заняття, матеріал яких звичайно непов’язаний з темами
останніх уроків з математики.
Підтриманню інтересу у дітей на протязі
всього заняття сприяє його організації.
Кожне позакласне заняття складається з 3 частин: вступної, основної, заключної.
В вступній частині діти відразу
відчувають незвичайність цих
занять, необхідність їх з уроками. Дітям
пропонуються ребуси, задачі в віршах,
або вчитель в ситуацію занять вводить героїв дитячих казок, від імені
яких пропонуються різні завдання
математичного характеру. В основну частину входять завдання, які вимагають
більш напруженої розумової діяльності учнів, уваги і зосередженості. Діти вирішують різні математичні задачі, виконують логічні вправи, вирішують задачі –
жарти. Основним змістом заключної частини заняття є загадки і математичні або
логічні ігри. Корисно закінчувати заняття в той момент, коли діти готові з
цікавістю повторити гру. Ці бажання, які збереглися служать зарядом інтересу до
наступних позакласних занять, так як у молодших учнів інтерес до математики
поки ще тісно переплітається з прагненням до ігрової діяльності. Тому закінчуючи гру, потрібно дітям сказати,
що гру можна провести ще раз на
наступному позакласному занятті.
При
проведенні позакласних занять необхідно ретельно продумати використання
наочності. З однієї сторони, наочність повинна бути цікавою, з другої – вона
повинна сприяти на розумову діяльність дітей щодо розв’язання того чи іншого
запитання, запам’ятовування деталей математичного або логічного завдання.
В процесі
занять необхідно забезпечити диференційований підхід, враховуючи особливості
окремих учнів, так як запропоновані на них запитання і завдання можуть бути направлені на виховання уваги,
пам’яті на числа, розширити загальний
кругозір, прищепити інтерес до розв’язання задач і т. д.
| 
