Каталог статей

В початкових класах школи проводяться як спеціальні  математичні екскурсії і екскурсії на природу,  на виробництво.  Математичні екскурсії мають задачу ознайомити дітей з різними  методами вимірів на місцевості, з простими вимірювальними приборами і практичним застосуванням їх. Під час цих екскурсій діти вчаться вправляться  у вимірюванні відстаней на око, у вимірах відстаней до недоступних точок і інше.

      До виходу на місцевість в класі вчитель демонструє процес  провішування, або з допомогою звичайних фішок, або на столі.

     При виході на місцевість вчитель ділить клас (членів гуртка) на бригади по 5-6  чоловік. Для кожної бригад беруть комплект фішок, кілочків, рулетку і т. д.  Бригадам дають окремі завдання по вимірюванню певних  відстаней (в 40-50 м ), поміж крайніми точками яких  попередньо  повинно було провести провішування прямих ліній.

       Відомо, що відстані в десятки метрів поміж якимись точками на місцевості можна виміряти правильно тільки при умові, якщо ці виміри проводять по прямій лінії. Як же помітити великий відрізок  прямої на місцевості? Цей спосіб і називається провішуванням, сутність якого заключається в тому, що на місцевості не суцільна пряма, а окремі точки цієї прямої. Точками прямої служать короткі кілочки, забиті в землю, або довгі кілочки, які називають віхами . чим частіше ці кілочки будуть поставлені, тим легше орієнтуватися по прямій при вимірюванні.

      Під час екскурсії на місцевість можна навчити дітей визначати середню довжину свого кроку, а потім вимірювати відстані кроками. Для цього заздалегідь вимірюють відстань, наприклад в 20 м.

       Потім кожна дитина вільним кроком проходить дану відстань чотири рази, запам’ятовуючи чи записуючи кількість кроків. Ці числа додають і одержану суму ділять на 4.  так вони дізнаються, скільки кроків в середньому  кожний з них робить на відстані 20 м.  Нарешті поділивши 20 м на одержане середнє число кроків, знаходять  довжину свого кроку в дециметрах чи сантиметрах.

      Математичні екскурсії корисно використовувати для розвитку у дітей окоміру. В житті часто доводиться  вимірювати відстані очима. Наприклад,  шофер повинен при русі  від  другої машини на відомій дистанції, на відомій відстані до зупинки він повинен загальмувати і т. д. І ці відстані їм визначаються тільки на око. Певні навики у вимірах на око  потрібні кожній людині.

       Найбільш доцільні такі виміри на око, коли відстань,  висота, довжина предмета оцінюються шляхом порівняння з видимим і уже відомим значенням величини. Якщо відомо, що відстань між телеграфними стовпами  складає 50 м, то знаходячись на прямій дорозі, уздовж якої ідуть телеграфні стовпи, діти можуть визначити відстань до окремих дерев, до мосту, до будівлі, розміщених біля дороги. Для цього вони можуть порахувати кількість проміжків між  стовпами від місця,  де стоять, до окремого дерева,  або до мосту, чи до будівлі край дороги. Помноживши 50 м на одержане число проміжків,  знаходять відстань до перекислених об’єктів. Аналогічно можна визначити  відстань між предметами, які  розташовані на дорозі, яка йде під прямим кутом до направлення нашого погляду і вздовж якої поставлені телеграфні стовпи.

      Орієнтуватися у  визначенні відстаней можна також, користуючись таблицею розрізнення предметів. Бажано, щоб діти  поступово знайомились з цією таблицею і в результаті практичного її використання запам’ятовували окремі її дані.

      Користуючись таблицею потрібно  зважати на умови в яких проводиться спостереження.  Наприклад, предмети будуть здаватися ближче, чим на самому ділі єсть:   

 1) вони яскраво освічені;

 2)   між предметом,  який спостерігається, і учнем немає інших предметів (при вимірюванні відстані у відкритому полі;

 3)предмет розміщений на горі і його видно на фоні неба;

4)  здовжений предмет  розміщений вертикально, а не горизонтально.

         Навпаки, предмети будуть здаватися далі, чим на самому ділі: 1) під час дощу і туману; 2) якщо між предметом, який  спостерігається і учнем знаходяться проміжні предмети; 3) якщо спостерігач на горі, а предмет під горою.

Для вироблення вміння визначати розміри на око в умовах місцевості корисно проводити вправи, коли розміри предметів чи відстані спочатку визначаються на око, а потім ці результати перетворюють інструментальними вимірами.  Останні вправи корисно організовувати у формі гри – змагання.

      На математичних екскурсіях діти набувають нові знання, тому в процесі екскурсії думка їх працює напружено, увага зосереджена.  Це зобов’язує вчителя при плануванні екскурсії передбачити не тільки час на рух і освітню частину її, але і на відпочинок, який повинен бути розумно організованим. На екскурсію передбачається не більше 1.5 годин, з котрих 30 хвилин відводиться на 2 перерви. В хвилини відпочинку корисно організовувати рухливі і не рухливі ігри.

        Математичні екскурсії плануються також, як і інші види позакласних заходів, так же, як і уроки. В плані передбачається:

1.         підготовка до екскурсії,  робота з дітьми (пояснення прийомів роботи, які будуть на екскурсії, вироблення дітьми первісних навиків);

2.         виготовлення відповідних приладів;

3.         розділення учнів на бригади,  розподілення між ними приладів і вимірювальних інструментів;

4.         пояснювальні бесіди, як потрібно себе вести під час походу на екскурсію і під час окремих видів роботи і відпочинку;

5.         розподіл часу, який піде на кожний етап екскурсії;

6.         виділення того матеріалу, який діти повинні записати в своїх зошитах;

7.         обробка матеріалу після проведення екскурсіях.

      Перед проведенням екскурсії  вчитель сам повинен відвідати  відповідні пункти,  виділити роботу для кожного учня бригади,  провести цю роботу,  передбачивши всі елементи безпеки. Під час цього відвідування корисно урахувати час на рух до місця екскурсії і назад, намітити міста, зручні для відпочинку дітей.